Районний методичний кабінет відділу освіти Драбівської районної державної адміністрації

День української писемності та мови

9листопада- Свято української писемності та мови
“Найбільше і найдорожче добро в кожного
народу – це його мова, ота жива схованка
людського духу, його багата скарбниця,
в яку народ складає і своє давнє життя,
і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”
Панас Мирний

День української писемності та мови в Україні відзначають 9 листопада. Це свято було встановлено указом Президента України в 1997 році та відзначається щороку на честь преподобного українського літописця Нестора , послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з рукописів преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Мова ,безперечно, – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається у всіх державних сферах, нею вільно володіє національна еліта , тоді сильною і високорозвиненою стає нація і держава.

Генеологічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які збережено в нашій мові протягом багатьох століть.

Давньою українською мовою колись були написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Григорія Сковороду, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді та зброї ще за трипільської доби.

Кілька століть нас привчали до думки про те, що нібито існує «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.

Отож, 9 листопада 2018 року, традиційно у закладах загальної середньої освіти Драбівського району відбулися святкові заходи, присвячені цій події.

На свято рідної мови у Драбівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені С.В.Васильченка-гімназія» завітали гості –начальник відділу освіти Драбівської райдержадміністрації Тамара Василівна Рудченко та методист методичного кабінету відділу освіти Любов Григорівна Вольф.

Тамара Василівна Рудченко у своєму зверненні до дітей зазначила , що українська мова для українця є генетичним кодом, що молоде покоління –це високоінтелектуальна нація, якій потрібно розбудовувати європейську, високорозвинену країну -Україну.

У Драбівському НВК протягом усіх шкільних перерв цього дня панувала святкова атмосфера. На святі рідної мови звучали пісні, проводилася мовна вікторина, квест, демонструвалися цікаві відеоролики, а для школярів молодшої ланки були проведені мовні ігри та українські народні дитячі забави.

Після урочистої частини діти написали цікаві диктанти, бо у цей день також стартував перший етап ХVІІІ Міжнародного конкурсу знавців рідної мови імені Петра Яцика.

До цієї справи долучилися і дорослі: директор закладу, начальник відділу освіти, методист методичного кабінету, вчителі української мови і літератури. У тексті шкільного диктанту мова йшла про Петра Яцика, хлопця з українського села, який самотужки досяг успіху в далекій Канаді. Ставши мільйонером, він звертався до українців зі словами, які колись стали для нього життєвим кредо : «Якщо відчуваєш, що маєш у собі талант,обов’язково плекай та розвивай його».

Заходи з нагоди святкування проводилися у районному методичному кабінеті відділу освіти райдержадміністрації.

Рівно об одинадцятій тридцять за київським часом працівники методичного кабінету написали радіодиктант єдності «Крила України». Безперечно,у цей день дорослі і діти пригадали і вкотре збагнули зміст слів великого українського класика Олеся Гончара про рідну прабатьківську мову:

"Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу."

Переглянути фото:

Л.Г.Вольф,методист районного методичного кабінету